Ми використовуємо власне cookie й інструменти аналітики, щоб розуміти, як люди знаходять Calorize і користуються ним. Якщо перехід був із реклами Google, ми повідомляємо Google про реєстрацію або покупку, щоб виміряти цю рекламу. У застосунку реклами немає. Твій вибір памʼятаємо рік.
Звідки беруться цифри — по черзі
Для кожної страви чи напою Міра йде цим списком згори вниз і зупиняється на першому, що підходить:
- Твій щоденник. Те, що вже є в щоденнику, — з тією самою порцією, що й минулого разу. Сказати «кава» достатньо, якщо в щоденнику вже є твоя кава.
- Каталог Calorize. Загальна база продуктів і страв, магазинні продукти з етикеток, твої власні продукти й рецепти. Те, що вже траплялося в щоденнику, стоїть у пошуку першим.
- Етикетка або штрихкод. Якщо сфотографувати таблицю харчової цінності чи відсканувати штрихкод — беруться дані виробника.
- Загальні знання Міри. Якщо в каталозі немає нічого схожого — про це нижче.
Міра завжди каже, звідки взяла продукт: знайшла в каталозі чи створила новий.
Що таке «загальні знання»
Міра працює на великій мовній моделі — так само, як інші ШІ-асистенти. Модель навчена на величезній кількості текстів, серед яких таблиці харчової цінності, рецепти, етикетки й кулінарні довідники. Тому вона знає, з чого зазвичай складається бургер, капучино, олівʼє чи плов, і скільки в такій їжі в середньому калорій, білків, жирів і вуглеводів.
Коли конкретної страви немає в каталозі — бургера з певного кафе, домашнього пирога чи рідкісного напою, — Міра:
- Бере загальноприйняті середні значення для подібної їжі на 100 г.
- Оцінює порцію: або з того, що було сказано («200 г», «шматок», «тарілка»), або за звичайним розміром — тарілка супу ≈ 300 г, банан ≈ 120 г, чашка кави ≈ 200 мл.
- Створює новий продукт і записує його в щоденник. Наступного разу цей продукт знайдеться в твоїй історії, і Міра візьме саме його.
Приклад: «бургер у кафе». Такого конкретного бургера в каталозі немає, тож Міра візьме типовий бургер — приблизно 250 ккал на 100 г, порція близько 220 г — і запише ≈ 550 ккал.
Фото страви працює так само: модуль розпізнавання оцінює, що лежить на тарілці і скільки воно важить, і бере середні значення для кожного складника. За нашими власними перевірками — коли ту саму страву і зважували, і фотографували — оцінка з фото зазвичай виходить трохи вищою за реальну. Це на краще: недорахована їжа шкодить цілі більше, ніж трохи переоцінена.
Наскільки це точно — і чому це нормально
Калорійність їжі ніколи не буває суперточною — навіть там, де вона виглядає точною:
- Етикетки теж приблизні. У багатьох країнах виробникам дозволено відхилення від реального складу приблизно до 20%.
- Та сама страва буває різною. Борщ у двох кухнях, порція в двох кафе, ложка олії більше чи менше — різниця легко сягає сотні калорій.
- Порція на око — теж оцінка. Навіть із вагами вдома ніхто не зважує кожну ложку.
І це нормально, бо похибки накладаються одна на одну й значною мірою гасять одна одну. Десь Міра оцінить трохи більше, ніж було насправді, десь трохи менше — а за тиждень це вирівнюється. Для результату важить не точність окремого запису, а регулярність: приблизний запис щодня корисніший за ідеальний раз на тиждень.
Найкращий суддя — ваги. Якщо ти записуєш їжу більш-менш однаково, то за 2–3 тижні буде видно, чи рухається вага як заплановано. Якщо ні — достатньо трохи підкоригувати ціль: як це зробити, описано в статті Цілі і розрахунки.
Тож рахувати до останньої калорії не обовʼязково. Буває навіть так, що на весь день є тільки приблизне число, — і його теж можна просто сказати Мірі: «сьогодні десь 2500».
Як описати їжу, коли ваг під рукою немає
Найточніше — ваги: нічого кращого світ не придумав. Коли ваг немає, детальний опис кращий за фото. Найважливіші три речі:
- Що саме. Не «курка», а «куряче стегно» чи «куряча грудка»; не «каша», а «вівсянка на молоці».
- Наскільки жирне чи пісне, наскільки солодке. Саме тут ховається більшість калорій. Чи плаває на борщі плівка жиру, чи він видно пісний? Коктейль дуже солодкий чи ледь солодкий?
- Скільки. Грами не обовʼязкові: велика, середня чи маленька тарілка; товста чи тонка скибка хліба; жменя салату; шматок розміром із сірникову коробку.
Фото страви — для випадків, коли краще не вийде, наприклад у ресторані. Міра оцінить страву з фото, але не бачить олії на сковорідці чи цукру в соусі, тож цифра буде орієнтовною. Вдома краще зважити або описати.
Як зробити точніше, коли хочеться
- Назви вагу. «200 г» точніше, ніж «тарілка».
- Уточни, що саме. «Капучино на вівсяному молоці», «бургер з двома котлетами і беконом», назва бренду чи закладу.
- Сфотографуй етикетку або відскануй штрихкод — тоді беруться дані виробника.
- Назви точні цифри, якщо вони відомі. Наприклад: «протеїновий батончик, 200 ккал, 20 г білка» — Міра створить продукт саме з цими значеннями.
- Домашня страва з відомими вагами — це рецепт. Коли створювати продукт, а коли рецепт, описано в статті Продукт чи рецепт.
- Якщо Міра взяла не те — просто скажи, що не так, і вона виправить запис.